ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕНЕРГЕТИКИ ТА АГРОСЕКТОРУ В УМОВАХ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕКОНОМІКИ: ІМПЕРАТИВИ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

Анотація

Актуальність. Глобальний енергетичний перехід, посилення кліматичних викликів, декарбонізація виробництва та впровадження нових екологічних стандартів міжнародної торгівлі зумовлюють необхідність трансформації енергетичного та аграрного секторів на засадах «зеленої» економіки. У цих умовах забезпечення міжнародної конкурентоспроможності дедалі більше залежить від рівня розвитку відновлюваної енергетики, ресурсоефективності виробництва, впровадження цифрових технологій та інтеграції принципів сталого розвитку в економічну діяльність.
Метою дослідження є обґрунтування ролі зеленої трансформації енергетики та агросектору у формуванні міжнародної конкурентоспроможності та визначення ключових напрямів підвищення ефективності використання ресурсів в умовах переходу до низьковуглецевої економіки.
Методи дослідження. Використано методи аналізу й синтезу для узагальнення теоретичних підходів до зеленої трансформації економіки та формування конкурентних переваг; порівняльний аналіз – для дослідження міжнародного досвіду розвитку відновлюваної енергетики та екологізації аграрного виробництва, а також статистичний аналіз показників розвитку енергетичного та аграрного секторів України та країн ЄС; системний підхід – для оцінювання взаємозв’язку між енергетичним і аграрним секторами в умовах сталого розвитку; метод узагальнення – для визначення перспектив застосування цифрових технологій у процесах декарбонізації та ресурсозбереження.
Отримані результати. Проведено порівняльний аналіз окремих показників зеленої трансформації України та країн ЄС, що дозволило визначити ключові напрями підвищення міжнародної конкурентоспроможності в умовах декарбонізації економіки. Визначено, що зелена трансформація енергетики та агросектору є важливою передумовою підвищення міжнародної конкурентоспроможності, енергетичної безпеки та стійкості економіки. Обґрунтовано роль відновлюваної енергетики, циркулярних бізнес-моделей та ресурсоефективних технологій у формуванні нових конкурентних переваг. Встановлено, що цифрові інструменти, зокрема інтелектуальні системи енергомоніторингу, Big Data, штучний інтелект і технології розподіленого реєстру (DLT), сприяють підвищенню прозорості енергетичних потоків, оптимізації використання ресурсів та забезпеченню відповідності екологічним і ESG-вимогам міжнародних ринків. Доведено, що синхронізація цифрового та зеленого переходів створює додаткові можливості для зміцнення експортного потенціалу агропродовольчого сектору та розвитку низьковуглецевої енергетики.
Практична цінність роботи. Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади при формуванні політики зеленої трансформації, підприємствами енергетичного та аграрного секторів під час розроблення стратегій сталого розвитку, а також для обґрунтування інвестиційних рішень у сфері відновлюваної енергетики, цифровізації та декарбонізації виробництва.
Висновки. Доведено, що інтеграція принципів зеленої економіки, цифрових технологій та інноваційних моделей управління є важливим чинником підвищення міжнародної конкурентоспроможності енергетичного та аграрного секторів. Формування низьковуглецевих, ресурсоефективних і технологічно орієнтованих систем господарювання створює передумови для зміцнення позицій України на світових ринках та забезпечення довгострокового сталого розвитку.