СТРАТЕГІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ПІДПРИЄМСТВ СІЛЬСЬКИХ ТЕРІТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УМОВАХ МАРКЕТИНГОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ

Анотація

Актуальність. Цифровізація управлінських процесів сьогодні відіграє дуже важливу роль у розвитку сучасного аграрного бізнесу в Україні. Особливої ваги вона набуває у період післявоєнного відновлення сільських територіальних громад, адже сприяє зростанню виробничого потенціалу та модернізації інфраструктури підприємств. Це посилює їх ринкові позиції в умовах євроінтеграції. Важливим напрямкком розвитку виробничої інфраструктури сільських громад є застосування стратегічних управлінських рішень і проєктних методів, що базуються на маркетингових трансформаціях аграрного бізнесу. акий підхід дозволяє не лише досягати довгострокових цілей, а й забезпечувати ефективне використання інвестиційних, організаційних, маркетингових та цифрових інструментів. Необхідність розробки сучасної методики пояснюється тим, що існуючі підходи не враховують у комплексі взаємозв’язок стратегічного менеджменту, проєктного управління та цифрових технологій.
Мета дослідження полягає у формуванні теоретичних та методичних засад стратегічного управління розвитком виробничої інфраструктури сільських територіальних громад на основі маркетингових трансформацій аграрного бізнесу та створення авторської концептуальної моделі їх реалізації.
Методи дослідження. Використано системний і порівняльний аналіз для узагальнення сучасних наукових підходів, абстрактно-логічний метод для побудови моделі, крім того методи аналізу і синтезу дозволили визначити взаємозв’язки між складовими елементами управлінського механізму. Графічні засоби застосовано для візуалізації концептуальної моделі, а метод узагальнення - для формулювання висновків і практичних рекомендацій.
Отримані результати. Обґрунтовано теоретичні та методичні основи стратегічного управління розвитком виробничої інфраструктури сільських територіальних громад із використанням проєктного підходу та врахуванням маркетингових трансформацій. Запропонована модель може бути використана як у наукових дослідженнях, так і в управлінській практиці аграрних підприємств. Вона поєднує стратегічні, проєктні та маркетингові інструменти з цифровими технологіями (ERP‑системи, CRM‑рішення, GIS‑технології) та принципами сталого розвитку. Реалізація стратегічних проєктів сприятиме розвитку інфраструктури, визначенню ключових ресурсних і організаційних елементів та підвищенню ефективності управління. Оцінювання результатів доцільно здійснювати за системою ключових показників ефективності (KPI), що забезпечує комплексну оцінку та підтримку управлінських рішень.
Практична цінність роботи. Запропоновані положення можуть бути корисними як для органів влади та місцевого самоврядування при формуванні стратегій розвитку громад і програм модернізації інфраструктури. Для керівників аграрного бізнесу результати дослідження стануть у пригоді під час підготовки інвестиційних проєктів, впровадженні цифрових технологій та вдосконаленні управлінських процесів. Наукові установи можуть використати підходи для подальшого розвитку методичного забезпечення стратегічного управління.
Висновки. Підвищення ефективності розвитку виробничої інфраструктури потребує переходу до комплексної системи стратегічного управління, побудованої на проєктному підході. Така система має включати KPI для оцінки результативності, цифрові платформи для управління ресурсами та маркетингові інструменти для просування продукції. Розроблена модель спрямована на раціональне використання ресурсів, розвиток логістичної та цифрової інфраструктури, посилення економічної стійкості аграрного бізнесу та створює умови для сталого розвитку громад у післявоєнний період та в процесі євроінтеграції.